Словник української мови в 11 томах

завійний

ЗАВІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до заві́й¹ 1, 2.

Зима була завійна, багатосніжна (Коцюба, Перед грозою, 1958, 112).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. завійний — заві́йний прикметник від: заві́й  Орфографічний словник української мови
  2. завійний — -а, -е. Прикм. до завій.  Великий тлумачний словник сучасної мови