завістити

ЗАВІСТИ́ТИ, іщу́, істи́ш, док., перех., діал. Сповістити.

Думали-думали, як лучче Катрю завістити про те, що чули, та, порівнявшись, просто усю правду кажемо (Вовчок, І, 1955, 218).

Значення в інших словниках

1. завістити — завісти́ти дієслово доконаного виду сповістити діал.  Орфографічний словник української мови
2. завістити — -іщу, -істиш, док., перех., діал. Сповістити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. завістити — Завісти́ти, -щу, -стиш гл. — кого. Сообщить (кому). Думали-думали, як йога лучче Катрю завістити про те, що чули. МВ. ІІ. 138.  Словник української мови Грінченка