завітрювати
ЗАВІ́ТРЮВАТИ, ює, недок., ЗАВІ́ТРИТИ, ить, док., безос. Починати віяти (про вітер).
Щось насувало грізне. Потемніло, завітрило, закрутила курява (Вас., І, 1959, 123);
Завітрювало з норд-осту.
Словник української мови (СУМ-11)ЗАВІ́ТРЮВАТИ, ює, недок., ЗАВІ́ТРИТИ, ить, док., безос. Починати віяти (про вітер).
Щось насувало грізне. Потемніло, завітрило, закрутила курява (Вас., І, 1959, 123);
Завітрювало з норд-осту.
Словник української мови (СУМ-11)