Великий тлумачний словник сучасної мови

завітрювати

заві́трювати

-ює, недок., завітрити, -ить, док., безос.

Починати віяти (про вітер).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. завітрювати — заві́трювати дієслово недоконаного виду безос.  Орфографічний словник української мови
  2. завітрювати — ЗАВІ́ТРЮВАТИ, ює, недок., ЗАВІ́ТРИТИ, ить, док., безос. Починати віяти (про вітер). Щось насувало грізне. Потемніло, завітрило, закрутила курява (Вас., І, 1959, 123); Завітрювало з норд-осту.  Словник української мови в 11 томах