завіяний
ЗАВІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заві́яти 3.
Завіяна вітром пилюка осідала йому на папір, скрипіла на зубах (Гончар, Південь, 1951, 106);
Під парканом осли корчі, будяки.. Все те тепер було сухе, ..завіяне снігом (Фр., IV, 1950, 46).
Словник української мови (СУМ-11)