заглузувати

ЗАГЛУЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Почати глузувати.

— Старий дурень лякав смертю героя, який з нею їсть, п’є і спати лягає! — заглузував Свен (Оп., Іду.., 1958, 316).

Значення в інших словниках

1. заглузувати — заглузува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заглузувати — -ую, -уєш, док. Почати глузувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заглузувати — Заглузува́ти, -зу́ю, -єш гл. Начать насмѣхаться.  Словник української мови Грінченка