заголений

ЗАГО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заголи́ти¹.

Обличчя та заголені до ліктів руки Кашубського були темно-шоколадного кольору (Дмит., Розлука, 1957, 190);

До заголеного рожевого стегенця переляканої пані Роксолани повзе, звиваючись, якась руда зміючка (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 14).

Значення в інших словниках

1. заголений — заго́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. заголений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заголити I.  Великий тлумачний словник сучасної мови