заголений

заго́лений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до заголити I.

Значення в інших словниках

1. заголений — заго́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. заголений — ЗАГО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заголи́ти¹. Обличчя та заголені до ліктів руки Кашубського були темно-шоколадного кольору (Дмит., Розлука, 1957, 190); До заголеного рожевого стегенця переляканої пані Роксолани повзе, звиваючись, якась руда зміючка (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 14).  Словник української мови в 11 томах