загонець

ЗАГО́НЕЦЬ, нця, ч., діал. Загінець.

— А в бідної Параски — що… не присусідив Кавун останній загонець поля? — пригадав з другого вікна Клим Загоруйко (Козл., Сонце.., 1957, 40).

Значення в інших словниках

1. загонець — заго́нець іменник чоловічого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
2. загонець — -нця, ч., діал. Загінець.  Великий тлумачний словник сучасної мови