загонисто

ЗАГО́НИСТО, розм. Присл. до заго́нистий.

Саня.. полемізувала часом різко й загонисто (Н.-Лев., V, 1966, 101);

Гнат загонисто розсміявся (Чорн., Потік.., 1956, 24).

Значення в інших словниках

1. загонисто — заго́нисто прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. загонисто — пр., хвацьки, хвацько, по-молодецьки, по-молодецькому; зухвало.  Словник синонімів Караванського
3. загонисто — розм. Присл. до загонистий.  Великий тлумачний словник сучасної мови