загороджений

ЗАГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до загороди́ти.

Зараз від дороги, загороджений очеретяним тином, починався Замфірів виноградник (Коцюб., І, 1955, 189);

Я хотів іти додому, та застав вулицю, загороджену барикадою (Фр., VI, 1951, 352).

Значення в інших словниках

1. загороджений — загоро́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. загороджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до загородити. || загороджено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. загороджений — Загоро́джений, -ва, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)