загородження

ЗАГОРО́ДЖЕННЯ, я, с. Спеціальна перешкода, певна споруда або засоби руйнування для перекриття підступів до чого-небудь.

Між окопів і щільних дротяних загороджень рвуться снаряди (Довж., І, 1958, 35);

— Попереду нас три катери прорвуть бонові загородження, розчистять прохід у бухту (Ткач, Крута хвиля, 1956, 263).

Значення в інших словниках

1. загородження — загоро́дження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. загородження — див. перешкода  Словник синонімів Вусика
3. загородження — -я, с. Спеціальна перешкода, певна споруда або засоби руйнування для перекриття підступів до чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови