загулюватися

ЗАГУ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗАГУЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єтся, док.

1. Довго бути, затримуватися на гулянні, прогулянці.

Зітхнула [мати]: — Та ви ж довго не загулюйтесь, діти (Вас., II, 1959, 174);

Трапилось так, що й цього вечора я загулявся допізна (Збан., Мор. чайка, 1959, 79).

2. тільки док. Довго гуляючи, забути про все інше.

— Прости мені, серце Ганнусю! А я загулялась та й забула, що завтра неділя (Н.-Лев., І, 1956, 100);

Не любила Марва, що її чоловік часто так загуляється з дітьми.., що про все забудеться (Григ., Вибр., 1959, 165).

Значення в інших словниках

1. загулюватися — загу́люватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. загулюватися — -ююся, -юєшся, недок., загулятися, -яюся, -яєшся, док. 1》 Довго бути, затримуватися на гулянні, прогулянці. 2》 тільки док. Довго гуляючи, забути про все інше.  Великий тлумачний словник сучасної мови