загуляти —
загуля́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
загуляти —
див. загулювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
загуляти —
Загуля́ти, -ля́ю, -єш гл. 1) Закутить. Загуляв Іван, загуляв, не до мислі жінку взяв. Чуб. V. 790. 2) Заглушить, осилить при помощи кутежей (свою бѣду, горе и пр.). Не втекла... таки од свого лиха: і не загуляла, й не заспівала, й не затанцювала його.
Словник української мови Грінченка