Великий тлумачний словник сучасної мови

загуляти

загуля́ти

див. загулювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. загуляти — загуля́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. загуляти — ЗАГУЛЯ́ТИ див. загу́лювати.  Словник української мови в 11 томах
  3. загуляти — Загуля́ти, -ля́ю, -єш гл. 1) Закутить. Загуляв Іван, загуляв, не до мислі жінку взяв. Чуб. V. 790. 2) Заглушить, осилить при помощи кутежей (свою бѣду, горе и пр.). Не втекла... таки од свого лиха: і не загуляла, й не заспівала, й не затанцювала його.  Словник української мови Грінченка