задзигоріти

ЗАДЗИГОРІ́ТИ, рю́, ри́ш, док., розм., рідко.

1. Швидко заговорити, загомоніти.

— Тепер, Дмитре, ходім до тебе й заплатиш мені гроші, — задзигорів дід Грицай своїм гострим язиком (Н.-Лев., IV, 1956, 200).

2. перен. Швидко, дрібно заграти.

У вуличці, за крамницею, задзигоріла гармонь (Мушк., Чорний хліб, 1960, 189).

Значення в інших словниках

1. задзигоріти — задзигорі́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. задзигоріти — -рю, -риш, док., розм., рідко. 1》 Швидко заговорити, загомоніти. 2》 перен. Швидко, дрібно заграти.  Великий тлумачний словник сучасної мови