задобрювати
ЗАДО́БРЮВАТИ, юю, юєш і ЗАДОБРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАДОБРИ́ТИ, до́брю, добри́ш, док., перех.
1. Схиляти, привертати кого-небудь до себе, на свій бік подарунками, підкупом, запобіганням, підлабузництвом і т. ін.
Герман.. заговорював їх гнів жартами, задобрював сердитих пачкою тютюну (Фр., VIII, 1952, 351);
Щоб залаштувати справу, ..пані війтову треба було задобрити подарунками (Чорн., Визвол. земля, 1959, 24).
2. розм. Заправляти чим-небудь страву, щоб вона була добрішою, смачнішою.
Задобрити борщ сальцем та яйцем,
Словник української мови (СУМ-11)