задутий

ЗАДУ́ТИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заду́ти¹ З, 4.

Згас [Годієра], як задута свічка (Фр., VIII, 1952, 97).

ЗАДУ́ТИЙ², а, е, техн. Дієпр. пас. мин. ч. до задути²

24 січня 1872 року була задута перша доменна піч (Визначні місця Укр., 1958, 497);

// заду́то, безос. присудк. сл.

На Череповецькому металургійному заводі після капітального ремонту задуто першу доменну піч (Роб. газ., 7. X 1962, 1).

ЗАДУ́ТИЙ³, а, е. діал. Набряклий.

Жук бликнув — і схопивсь. Голова його була закустрана; очі задуті; лице заспане (Мирний, І, 1954, 335);

Задуте лице.

Значення в інших словниках

1. задутий — заду́тий 1 дієприкметник згашений заду́тий 2 дієприкметник пущений в дію — про домну тощо заду́тий 3 дієприкметник набряклий діал.  Орфографічний словник української мови
2. задутий — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до задути I 3), 4). II -а, -е, тех. Дієприкм. пас. мин. ч. до задути II. || задуто, безос. присудк. сл. III -а, -е. діал. Набряклий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. задутий — Задутий, -а, -е Одутлый, обрюзглый. Дивися на його задушу пику. Мир. Пов. II. 78.  Словник української мови Грінченка