задутий

заду́тий

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до задути I 3), 4).

II -а, -е, тех.

Дієприкм. пас. мин. ч. до задути II.

|| задуто, безос. присудк. сл.

III -а, -е. діал.

Набряклий.

Значення в інших словниках

1. задутий — заду́тий 1 дієприкметник згашений заду́тий 2 дієприкметник пущений в дію — про домну тощо заду́тий 3 дієприкметник набряклий діал.  Орфографічний словник української мови
2. задутий — ЗАДУ́ТИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заду́ти¹ З, 4. Згас [Годієра], як задута свічка (Фр., VIII, 1952, 97). ЗАДУ́ТИЙ², а, е, техн. Дієпр. пас. мин. ч. до задути² 24 січня 1872 року була задута перша доменна піч (Визначні місця Укр.  Словник української мови в 11 томах
3. задутий — Задутий, -а, -е Одутлый, обрюзглый. Дивися на його задушу пику. Мир. Пов. II. 78.  Словник української мови Грінченка