задуха

заду́ха

-и, ж.

1》 Жарке, гаряче повітря, сповнене випарувань.

|| Важке, сперте, бідне на кисень повітря, що утруднює дихання.

2》 розм., чого. Неприємний задушливий запах.

3》 перен. Тяжкі, нестерпні обставини, умови життя.

4》 мед. Те саме, що астма.

Значення в інших словниках

1. задуха — заду́ха іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. задуха — див. слабість; спека  Словник синонімів Вусика
3. задуха — [задуха] -хие, д. і м. -ус'і  Орфоепічний словник української мови
4. задуха — А́СТМА (хвороба), Я́ДУ́ХА, ЗАДУ́ХА, УДУ́ШШЯ діал., ДИХАВИ́ЦЯ зах. Старий.. зупинився, важко дихаючи від астми (Ю. Яновський); Дід Левко покашлював на подвір'ї — не дає спокою ядуха (І. Драч); Я трохи покуштував газу.  Словник синонімів української мови
5. задуха — Заду́ха, -хи, -сі; -ду́хи, -ду́х  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. задуха — ЗАДУ́ХА, и, ж. 1. Жарке, гаряче повітря, сповнене випарувань. [Ніна:] Хто вас просив зачиняти двері! Надворі задуха, спека, а він зачиняє… (Коч.  Словник української мови в 11 томах
7. задуха — Задуха, -хи ж. 1) Сильный, удушливый запахъ. Шпигнула у ніс хрінова задуха. Полт. у. 2) Спертый, удушливый воздухъ. 3) Засореніе дымовыхъ проходовъ въ печкѣ. Задуха десь зробилася, та й курить того. Н. Вол. у. 4) Удушье, астма. Вх. Зн. 19.  Словник української мови Грінченка