задуха

А́СТМА (хвороба), Я́ДУ́ХА, ЗАДУ́ХА, УДУ́ШШЯ діал., ДИХАВИ́ЦЯ зах. Старий.. зупинився, важко дихаючи від астми (Ю. Яновський); Дід Левко покашлював на подвір'ї — не дає спокою ядуха (І. Драч); Я трохи покуштував газу. Мене ще й досі бере задуха й часом закінчується страшенними вибухами (кашлю) (П. Колесник); Стиски мучили й удушшя, руки набрякали (М. Макаровський); Василь лежить, ..а з глибини грудей чути глухий хрип дихавиці (І. Франко).

ЗАДУ́ХА (жарке повітря, сповнене випарів), ДУХО́ТА́, ПОДУ́ХА діал. Цілий день пекло, як огнем, сонце, і в місті стояла неймовірна задуха (С. Васильченко); Вечірня синь поволі спадала на широкий, пройнятий духотою степ (Я. Качура). — Пор. спе́ка.

Значення в інших словниках

1. задуха — заду́ха іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. задуха — див. слабість; спека  Словник синонімів Вусика
3. задуха — [задуха] -хие, д. і м. -ус'і  Орфоепічний словник української мови
4. задуха — -и, ж. 1》 Жарке, гаряче повітря, сповнене випарувань. || Важке, сперте, бідне на кисень повітря, що утруднює дихання. 2》 розм., чого. Неприємний задушливий запах. 3》 перен. Тяжкі, нестерпні обставини, умови життя. 4》 мед. Те саме, що астма.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. задуха — Заду́ха, -хи, -сі; -ду́хи, -ду́х  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. задуха — ЗАДУ́ХА, и, ж. 1. Жарке, гаряче повітря, сповнене випарувань. [Ніна:] Хто вас просив зачиняти двері! Надворі задуха, спека, а він зачиняє… (Коч.  Словник української мови в 11 томах
7. задуха — Задуха, -хи ж. 1) Сильный, удушливый запахъ. Шпигнула у ніс хрінова задуха. Полт. у. 2) Спертый, удушливый воздухъ. 3) Засореніе дымовыхъ проходовъ въ печкѣ. Задуха десь зробилася, та й курить того. Н. Вол. у. 4) Удушье, астма. Вх. Зн. 19.  Словник української мови Грінченка