задушевний

ЗАДУШЕ́ВНИЙ, а, е. Пройнятий щирістю, сердечною теплотою, відвертістю.

Чулися задушевні розмови, пісні (Хотк., II, 1966. 193);

Микола Нагнибіда — поет старшого покоління, ..змальовує синів і дочок російського і білоруського народів задушевним, щирим словом (Мал., Думки.., 1959, 35);

Задушевна хвилююча мелодія тривожить душу матері (Шиян, Переможці, 1950, 251);

// Приязний, чуйний, добрий (про людину).

Задушевна, найближча з дитинства подруга, невже оце вона могла тепер стріляти по ній, по Вутаньці, десь з отієї темряви? (Гончар, II, 1959, 171);

Задушевний хлопець;

// Особистий, інтимний.

Є такі люди, ..що для них сповняються іноді найтайніші задушевні бажання (Март., Тв., 1954. 221).

Значення в інших словниках

1. задушевний — задуше́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. задушевний — див. Добрий  Словник синонімів Вусика
3. задушевний — -а, -е. Пройнятий щирістю, сердечною теплотою, відвертістю. || Приязний, чуйний, добрий (про людину). Задушевний хлопець. || Особистий, інтимний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. задушевний — Щирий, щиренький, щиросердний, щиросердий  Словник чужослів Павло Штепа
5. задушевний — БЛИЗЬКИ́Й (про товариша, приятеля і т. ін.), ДО́БРИЙ, ХОРО́ШИЙ, ЩИ́РИЙ, ЗАДУШЕ́ВНИЙ підсил., СЕРДЕ́ЧНИЙ підсил., ІНТИ́МНИЙ підсил. рідше; БЛИ́ЖНІЙ заст. (перев. при більшому ступені близькості).  Словник синонімів української мови