задушно

ЗАДУ́ШНО.

1. Присл. до заду́шний.

2. у знач. присудк. сл., де. Про наявність задухи (у 1 знач.), спеки де-небудь.

Було тепло, та не задушно; повітря чисте та свіже: дихалось легко та вільно (Мирний, III, 1954, 257);

Задушно в кімнаті.

3. у знач. присудк. сл., кому. Про відчуття ким-небудь задухи (у 1 знач.), спеки.

Він сіпнув комір жупана, ніби стало йому задушно (Тулуб, Людолови, І 1957, 434).

Значення в інших словниках

1. задушно — заду́шно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. задушно — див. жарко  Словник синонімів Вусика
3. задушно — 1》 Присл. до задушний. 2》 у знач. присудк. сл., де. Про наявність задухи (у 1 знач.), спеки де-небудь. 3》 у знач. присудк. сл., кому. Про відчуття ким-небудь задухи (у 1 знач.), спеки.  Великий тлумачний словник сучасної мови