задьористо

ЗАДЬО́РИСТО, розм. Присл. до задьо́ристий.

Хлопець був худий, виснажений, але тримався незалежно. Брудна куделя золотавого волосся стирчала на його голові задьористо (Мик., II, 1957, 416);

Весело й задьористо почав вибивати дріб барабан (Донч., VI, 1957, 373);

Юнак задьористо засміявся і відійшов набік (Чаб., Балкан, весна, 1960, 399).

Значення в інших словниках

1. задьористо — задьо́ристо прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. задьористо — розм. Присл. до задьористий.  Великий тлумачний словник сучасної мови