зажерливо

ЗАЖЕ́РЛИВО. Присл. до заже́рливий.

Вітя їсть мед швидко, зажерливо, злодійкувато зиркаючи навкруги очима (Вас., III, 1960, 332);

Карпо Джмелик.. із Северином зсаджували на гарбу віялку. — Що ж ти робиш? — підійшов до нього Тетеря. — Це колгоспне майно, а не твоє. — Тепер усе наше, — ще дужче почервонів Карпо, і очі його зажерливо спалахнули (Тют., Вир, 1964, 369).

Значення в інших словниках

1. зажерливо — заже́рливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. зажерливо — Присл. до зажерливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зажерливо — Заже́рливо, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)