зажерливий

ЗАЖЕ́РЛИВИЙ, а, е.

1. Який без міри багато їсть, жадібний до їжі; ненажерливий.

Свиня пропхалась у садок, Усюди — треба їй, ледачій, Усунуть свій зажерливий роток (Гл., Вибр., 1951, 148);

Потім, коли уже голод і спрагу вони вдовольнили, Згадувать всіх і оплакувать стали супутників любих, Що з корабля полапала й поїла зажерлива Скілла (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 219);

Зажерливі качки; *Образно. Вогонь котився далі, нищівний, зажерливий (Чаб., Балкан, весна, 1960, 147);

// Який виражає або виявляє пожадливість до їжі, ненажерливість.

Лисичка-сестричка лукаво мружила на гребінчастого півня зажерливі очі (Збан., Курил, о-ви, 1963, 189).

2. перен. Жадібний до наживи, багатства, нестримний у задоволенні своїх матеріальних потреб.

Не один ліс повалив сей зажерливий купчина-хижак (Донч., VI, 1957, 456);

// Який виражає жадобу до наживи, користолюбство.

Шпаркими, зажерливими очима обмацала вона в одну мить усі куточки просторої, сповненої всіма достатками, хати (Кач., Вибр., 1947, 14).

Значення в інших словниках

1. зажерливий — заже́рливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. зажерливий — див. жадний; ненажера  Словник синонімів Вусика
3. зажерливий — ЖАДІБНИЙ; (хто) ненажерливий, ненаситний, ненатленний, ненатлий, невситимий, ід. несита пелька, г. жеровитий; П. грошолюбний, корисливий, шкурний.  Словник синонімів Караванського
4. зажерливий — -а, -е. 1》 Який без міри, багато їсть, жадібний до їжі; ненажерливий. || Який виражає або виявляє пожадливість до їжі, ненажерливість. 2》 перен. Жадібний до наживи, багатства, нестримний у задоволенні своїх матеріальних потреб. || Який виражає жадобу до наживи, користолюбство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. зажерливий — ЖА́ДІ́БНИЙ (який надто прагне збагачення, наживи і т. ін.), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, ЗАЖЕ́РЛИВИЙ, НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ, ЗАГРЕБУ́ЩИЙ розм., ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ЗАХЛА́ННИЙ розм.  Словник синонімів української мови
6. зажерливий — Заже́рливий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)