зажерливий

заже́рливий

-а, -е.

1》 Який без міри, багато їсть, жадібний до їжі; ненажерливий.

|| Який виражає або виявляє пожадливість до їжі, ненажерливість.

2》 перен. Жадібний до наживи, багатства, нестримний у задоволенні своїх матеріальних потреб.

|| Який виражає жадобу до наживи, користолюбство.

Значення в інших словниках

1. зажерливий — заже́рливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. зажерливий — див. жадний; ненажера  Словник синонімів Вусика
3. зажерливий — ЖАДІБНИЙ; (хто) ненажерливий, ненаситний, ненатленний, ненатлий, невситимий, ід. несита пелька, г. жеровитий; П. грошолюбний, корисливий, шкурний.  Словник синонімів Караванського
4. зажерливий — ЖА́ДІ́БНИЙ (який надто прагне збагачення, наживи і т. ін.), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, ЗАЖЕ́РЛИВИЙ, НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ, ЗАГРЕБУ́ЩИЙ розм., ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ЗАХЛА́ННИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. зажерливий — Заже́рливий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. зажерливий — ЗАЖЕ́РЛИВИЙ, а, е. 1. Який без міри багато їсть, жадібний до їжі; ненажерливий. Свиня пропхалась у садок, Усюди — треба їй, ледачій, Усунуть свій зажерливий роток (Гл., Вибр.  Словник української мови в 11 томах