Значення в інших словниках
-
зажерливий —
заже́рливий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
зажерливий —
ЖАДІБНИЙ; (хто) ненажерливий, ненаситний, ненатленний, ненатлий, невситимий, ід. несита пелька, г. жеровитий; П. грошолюбний, корисливий, шкурний.
Словник синонімів Караванського
-
зажерливий —
-а, -е. 1》 Який без міри, багато їсть, жадібний до їжі; ненажерливий. || Який виражає або виявляє пожадливість до їжі, ненажерливість. 2》 перен. Жадібний до наживи, багатства, нестримний у задоволенні своїх матеріальних потреб. || Який виражає жадобу до наживи, користолюбство.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зажерливий —
ЖА́ДІ́БНИЙ (який надто прагне збагачення, наживи і т. ін.), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, ЗАЖЕ́РЛИВИЙ, НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ, ЗАГРЕБУ́ЩИЙ розм., ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ЗАХЛА́ННИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
зажерливий —
Заже́рливий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
зажерливий —
ЗАЖЕ́РЛИВИЙ, а, е. 1. Який без міри багато їсть, жадібний до їжі; ненажерливий. Свиня пропхалась у садок, Усюди — треба їй, ледачій, Усунуть свій зажерливий роток (Гл., Вибр.
Словник української мови в 11 томах