заживляти

ЗАЖИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАЖИВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. заживля́ть; док., перех. Сприяти загоюванню;загоювати, виліковувати.

Назва «живиця» походить від старовинного повір’я про її здатність заживляти рану на дереві (Наука.., 9, 1956, 18);

— Все ж таки треба б перев’язати й заживити їм [козакам] рани,— клопотливо говорила Орися (Стар., Облога.., 1961, 63).

Значення в інших словниках

1. заживляти — заживля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заживляти — -яю, -яєш, недок., заживити, -влю, -виш; мн. заживлять; док., перех. Сприяти загоюванню; загоювати, виліковувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заживляти — ГО́ЇТИ (виліковувати пошкодження на тілі), ЗАГО́ЮВАТИ, ЗАЖИВЛЯ́ТИ, ЗГО́ЮВАТИ діал.; ЗАЛІКО́ВУВАТИ (за допомогою ліків, лікування); ПІДГО́ЮВАТИ (трохи, частково). — Док.: заго́їти, заживи́ти, залікува́ти, підго́їти.  Словник синонімів української мови