заживний
ЗАЖИ́ВНИЙ, и́вна, и́вне, діал.
1. Товстий, угодований.
Ось нараз відчиняються двері [класу]. Входить наперед заживна постать ректора (Фр., IV, 1950, 216);
Нагнувши заживні товсті шиї, зосереджено пасуться [корови] (Крот., Сини.., 1948, 292).
2. Поживний (про їжу, корм).
Словник української мови (СУМ-11)