заживо

ЗА́ЖИВО, присл. При житті, живими,

[2-га дівчина:] Та бог з тобою, Мар’яно, що се ти заживо начала себе оплакувать? Одумайся! (Вас., III, 1960, 14);

Вони [герої] були серед солдатів, які не хотіли більше гнити заживо в окопах (Цюпа, Україна.., 1960, 47).

Значення в інших словниках

1. заживо — за́живо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. заживо — присл. За життя, живими.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заживо — ЗА́ЖИВО, ЖИВЦЕ́М, ЖИВИ́М (ЖИВИ́МИ). Кажуть, за старого князя людей живцем у землю ховали (Панас Мирний).  Словник синонімів української мови