зажин

ЗАЖИ́Н, у, ч.

1. Місце, з якого починає роботу жнець, косар.

2. Те саме, що зажи́нки.

Той день призначався задля зажину (Мирний, IV, 1955, 242).

Значення в інших словниках

1. зажин — зажи́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. зажин — див. жнива  Словник синонімів Вусика
3. зажин — -у, ч. 1》 Місце, з якого починає роботу жнець, косар. 2》 Те саме, що зажинки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зажин — ЗАЖИ́НКИ мн. (ЗАЖИ́НОК одн.) (початок жнив), ЗАЖИ́Н тільки одн. З доісторичних часів існував на Україні народний сільськогосподарський термін "зажинки", який означав початок жнив та свята в давньому народному календарі (з журналу); Той день призначався для зажину (Панас Мирний).  Словник синонімів української мови
5. зажин — Зажи́н, -ну, -нові; -жи́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. зажин — Зажи́н, -ну м. Начало жатвы, — родъ обряда, совершеніе котораго составляетъ обязанность старшихъ въ семьѣ.  Словник української мови Грінченка