зажинки
ЗАЖИ́НКИ, ків, мн. (одн. зажи́нок, нку, ч.). Початок, пертий день жнив; протилежне обжинки.
З доісторичних часів існував на Україні народний сільськогосподарський термін «зажинки», який означав початок жнив та свята в давньому народному календарі, яке супроводжувалося певним обрядом (Вітч., 5, 1967, 201);
— Йому [голові] віднині не тільки на сватання доведеться ходить, а й на зажинки та обжинки до ланкових (Кучер, Трудна любов, 1960, 82).
Словник української мови (СУМ-11)