зажинковий
ЗАЖИНКО́ВИЙ а, е. Стос. до зажинків.
І в цьому році люди вчасно вихопили панське жито, одначе ніхто в цьому році не приніс панові ні зажинкового, ні обжинкового снопа (Стельмах, I, І 962, 575).
Словник української мови (СУМ-11)ЗАЖИНКО́ВИЙ а, е. Стос. до зажинків.
І в цьому році люди вчасно вихопили панське жито, одначе ніхто в цьому році не приніс панові ні зажинкового, ні обжинкового снопа (Стельмах, I, І 962, 575).
Словник української мови (СУМ-11)