зазичити —
зази́чити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
зазичити —
див. зазичати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зазичити —
ПОЗИЧА́ТИ (брати щось у борг, у тимчасове користування в кого-небудь), ПОЗИЧА́ТИСЯ розм., БОРГУВА́ТИ, БРАТИ, ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ розм., ЗАЗИЧА́ТИ діал. — Док.: пози́чити, поборгува́ти розм. узяти (взя́ти), припози́чити розм. перехопи́ти, зази́чити.
Словник синонімів української мови
зазичити —
Зазича́ти, -ча́ю, -єш сов. в. зази́чити, -чу, -чиш, гл. = позичати, позичити. Ті гроші, що твій чоловік зазичив у Загнибіди, хай твоя дочка одслуже. Мир. Пов. І. 170.
Словник української мови Грінченка