займаний

ЗА́ЙМАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до займа́ти 5, 6.

Лише мох вкриває собою оте віковічне, ніким не займане каміння (Шияп, Переможці, 1950, 5).

Значення в інших словниках

1. займаний — за́йманий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. займаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до займати 5), 6).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. займаний — За́йманий, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)