зайдиголова

ЗАЙДИ́ГОЛОВА, и, ч. і ж. Неврівноважена людина, вчинки якої позбавлені розсудливості, здорового глузду.

Син чаплинського крамаря, зайдиголова й бешкетник, Хлопешка майже не жив дома (Гончар, Таврія.., 1957, 308).

Значення в інших словниках

1. зайдиголова — зайди́голова іменник чоловічого або жіночого роду, істота неврівноважена людина  Орфографічний словник української мови
2. зайдиголова — див. бешкетник; задерикуватий  Словник синонімів Вусика
3. зайдиголова — -и, ч. і ж. Неврівноважена людина, вчинки якої позбавлені розсудливості, здорового глузду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зайдиголова — Зайди́голова, -ви; -лови, -голів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. зайдиголова — Зайдиголова, -ви об. 1) Мудрствующій, умствующій фантазеръ. 2) Сумасбродъ.  Словник української мови Грінченка