зайдиголова

зайди́голова

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

неврівноважена людина

Значення в інших словниках

1. зайдиголова — див. бешкетник; задерикуватий  Словник синонімів Вусика
2. зайдиголова — -и, ч. і ж. Неврівноважена людина, вчинки якої позбавлені розсудливості, здорового глузду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зайдиголова — Зайди́голова, -ви; -лови, -голів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. зайдиголова — ЗАЙДИ́ГОЛОВА, и, ч. і ж. Неврівноважена людина, вчинки якої позбавлені розсудливості, здорового глузду. Син чаплинського крамаря, зайдиголова й бешкетник, Хлопешка майже не жив дома (Гончар, Таврія.., 1957, 308).  Словник української мови в 11 томах
5. зайдиголова — Зайдиголова, -ви об. 1) Мудрствующій, умствующій фантазеръ. 2) Сумасбродъ.  Словник української мови Грінченка