зайдиголова —
ЗАЙДИ́ГОЛОВА, и, ч. і ж. Неврівноважена людина, вчинки якої позбавлені розсудливості, здорового глузду. Син чаплинського крамаря, зайдиголова й бешкетник, Хлопешка майже не жив дома (Гончар, Таврія.., 1957, 308).
Словник української мови в 11 томах
зайдиголова —
Зайдиголова, -ви об. 1) Мудрствующій, умствующій фантазеръ. 2) Сумасбродъ.
Словник української мови Грінченка