зайдиголова —
зайди́голова іменник чоловічого або жіночого роду, істота неврівноважена людина
Орфографічний словник української мови
зайдиголова —
див. бешкетник; задерикуватий
Словник синонімів Вусика
зайдиголова —
-и, ч. і ж. Неврівноважена людина, вчинки якої позбавлені розсудливості, здорового глузду.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зайдиголова —
ЗАЙДИ́ГОЛОВА, и, ч. і ж. Неврівноважена людина, вчинки якої позбавлені розсудливості, здорового глузду. Син чаплинського крамаря, зайдиголова й бешкетник, Хлопешка майже не жив дома (Гончар, Таврія.., 1957, 308).
Словник української мови в 11 томах
зайдиголова —
Зайдиголова, -ви об. 1) Мудрствующій, умствующій фантазеръ. 2) Сумасбродъ.
Словник української мови Грінченка