1. Орфографічний словник української мови

зайдиголова

зайди́голова

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

неврівноважена людина

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зайдиголова — див. бешкетник; задерикуватий Словник синонімів Вусика
  2. зайдиголова — -и, ч. і ж. Неврівноважена людина, вчинки якої позбавлені розсудливості, здорового глузду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зайдиголова — Зайди́голова, -ви; -лови, -голів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зайдиголова — ЗАЙДИ́ГОЛОВА, и, ч. і ж. Неврівноважена людина, вчинки якої позбавлені розсудливості, здорового глузду. Син чаплинського крамаря, зайдиголова й бешкетник, Хлопешка майже не жив дома (Гончар, Таврія.., 1957, 308). Словник української мови в 11 томах
  5. зайдиголова — Зайдиголова, -ви об. 1) Мудрствующій, умствующій фантазеръ. 2) Сумасбродъ. Словник української мови Грінченка