зайдиголова
зайди́голова
-и, ч. і ж.
Неврівноважена людина, вчинки якої позбавлені розсудливості, здорового глузду.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зайдиголова — зайди́голова іменник чоловічого або жіночого роду, істота неврівноважена людина Орфографічний словник української мови
- зайдиголова — див. бешкетник; задерикуватий Словник синонімів Вусика
- зайдиголова — Зайди́голова, -ви; -лови, -голів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зайдиголова — ЗАЙДИ́ГОЛОВА, и, ч. і ж. Неврівноважена людина, вчинки якої позбавлені розсудливості, здорового глузду. Син чаплинського крамаря, зайдиголова й бешкетник, Хлопешка майже не жив дома (Гончар, Таврія.., 1957, 308). Словник української мови в 11 томах
- зайдиголова — Зайдиголова, -ви об. 1) Мудрствующій, умствующій фантазеръ. 2) Сумасбродъ. Словник української мови Грінченка