1. Словник української мови Грінченка

зайдиголова

Зайдиголова, -ви

об.

1) Мудрствующій, умствующій фантазеръ.

2) Сумасбродъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зайдиголова — зайди́голова іменник чоловічого або жіночого роду, істота неврівноважена людина Орфографічний словник української мови
  2. зайдиголова — див. бешкетник; задерикуватий Словник синонімів Вусика
  3. зайдиголова — -и, ч. і ж. Неврівноважена людина, вчинки якої позбавлені розсудливості, здорового глузду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зайдиголова — Зайди́голова, -ви; -лови, -голів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зайдиголова — ЗАЙДИ́ГОЛОВА, и, ч. і ж. Неврівноважена людина, вчинки якої позбавлені розсудливості, здорового глузду. Син чаплинського крамаря, зайдиголова й бешкетник, Хлопешка майже не жив дома (Гончар, Таврія.., 1957, 308). Словник української мови в 11 томах