закаламутити
ЗАКАЛАМУ́ТИТИ, у́чу, у́тиш, док., перех. Каламутячи, зробити каламутним, непрозорим.
*Образно. Очевидна річ, що такі вісті мусили відразу закаламутити його чисту радість (Фр., VI, 1951, 77).
◊ Не закаламу́тити води́ кому — не зробити кому-небудь чогось прикрого, поганого.
— Мій батько недовго пожиє [поживе], а хоч і пожив, то ви бачили самі, що він нікому води не закаламутить (Фр., III, 1950, 442).
Словник української мови (СУМ-11)