закарлючуватися

ЗАКАРЛЮ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., ЗАКАРЛЮ́ЧИТИСЯ, иться, док., розм.

1. Ставати загнутим, схожим на закарлюку.

Він лежить недужий у хаті один.. Ніс пожовк і ще більше закарлючився (Цюпа, Назустріч.., 1958. 70).

2. безос., перен., на що. Виявляти перші ознаки переходу до якої-небудь дії, настання чогось.

— Ви там сидите в своїй келії, як черничка, та й не гадаєте, що в нас на весілля закарлючилось (Н.-Лев., IV, 1956, 352).

Значення в інших словниках

1. закарлючуватися — закарлю́чуватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. закарлючуватися — -ується, недок., закарлючитися, -иться, док., розм. 1》 Ставати загнутим, схожим на закарлюку. 2》 безос., перен., на що. Виявляти перші ознаки переходу до якої-небудь дії, настання чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. закарлючуватися — ЗАГНУ́ТИСЯ (набрати вигнутої чи загнутої форми), ЗАКОЦЮ́РБИТИСЯ розм., ЗАДЗЮ́БИТИСЯ розм., ЗАКАРЛЮ́ЧИТИСЯ розм., ЗАКАНДЗЮ́БИТИСЯ розм. — Недок.  Словник синонімів української мови