заколисуючий

ЗАКОЛИ́СУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до заколи́сувати.

Клумби горять розмаїтими барвами квітів. І тишина довкола, заколисуюча тишина (Цюпа, Назустріч.., 1958, 371).

Значення в інших словниках

1. заколисуючий — заколи́суючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. заколисуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до заколисувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови