законодавиця

ЗАКОНОДА́ВИЦЯ, і, ж. Жін. до законода́вець.

Хто б упізнав дівчатко миле У гордій цій, свідомій сили, Законодавиці балів? (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 209).

Значення в інших словниках

1. законодавиця — законода́виця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. законодавиця — -і. Жін. до законодавець.  Великий тлумачний словник сучасної мови