законодавиця

ЗАКОНОДА́ВИЦЯ, і, ж. Жін. до законода́вець.

Хто б упізнав дівчатко миле У гордій цій, свідомій сили, Законодавиці балів? (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 209).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. законодавиця — законода́виця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. законодавиця — -і. Жін. до законодавець. Великий тлумачний словник сучасної мови