закоренитися

ЗАКОРЕНИ́ТИСЯ, и́ться, док., рідко. Те саме, що вкорени́тися.

Загартована розсада ранньої капусти, висаджена у відкритий грунт, якщо вона вже встигла закоренитися, може витримувати короткочасні нічні приморозки (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 135);

Він [писар] очевидячки і не думав виселитися з села, а.. думав закоренитись в Горобцівці (Н.-Лев., IV, 1956, 169).

Значення в інших словниках

1. закоренитися — закорени́тися дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. закоренитися — -иться, док., рідко. Те саме, що вкоренитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. закоренитися — Закоренюватися, -нююся, -єшся сов. в. закорени́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Укореняться, укорениться. Закореняться наші внуки в дарованій нам займанщині. К. Псал. 159.  Словник української мови Грінченка