закоренитися
ЗАКОРЕНИ́ТИСЯ, и́ться, док., рідко. Те саме, що вкорени́тися.
Загартована розсада ранньої капусти, висаджена у відкритий грунт, якщо вона вже встигла закоренитися, може витримувати короткочасні нічні приморозки (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 135);
Він [писар] очевидячки і не думав виселитися з села, а.. думав закоренитись в Горобцівці (Н.-Лев., IV, 1956, 169).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закоренитися — закорени́тися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- закоренитися — -иться, док., рідко. Те саме, що вкоренитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закоренитися — Закоренюватися, -нююся, -єшся сов. в. закорени́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Укореняться, укорениться. Закореняться наші внуки в дарованій нам займанщині. К. Псал. 159. Словник української мови Грінченка